Направити відповідне звернення щодо збереження Виноградівського району як окремої адміністративно-територіальної одиниці депутати вирішили на позачерговому сесійному засіданні 10 червня.

 Наводимо повний текст звернення:

“Ми, депутати Виноградівської районної ради, розглянувши проєкт реформування адміністративно-територіального устрою України, наголошуємо на врахуванні інтересів територіальних громад щодо збереження Виноградівського району як адміністративно-територіальної одиниці в межах Закарпатської області.

Укрупнення районів – це один з етапів адміністративно-територіальної реформи. Найважливішим чинником якої при формуванні районів залишається спроможність надання адміністративних, соціальних та інших послуг на рівні визначених державою стандартів. Ефективність надання таких послуг, насамперед, повинна забезпечуватися доступністю для жителів інших громад району до адміністративного центру, що включає, зокрема, дистанційний критерій та географічне розташування. Виходячи з цих критеріїв, депутатський корпус неодноразово звертався щодо збереження Виноградівського району в теперішніх межах.

Так, за моделлю адміністративно-територіального устрою з теперішніх 13 районів Закарпаття мали утворитися чотири райони. Відтак за проєктом Мінрегіону Виноградівський район мав увійти до складу Хустського. Й мешканці району вже потроху змирилися з цим. Однак нещодавно Міністерство розвитку громад та територій оприлюднило новий проєкт майбутніх районів України, за яким стало відомо про створення п’ятого Берегівського району на території області та приєднання до нього Виноградівського району. Таке повідомлення вкрай стурбувало місцевих мешканців.

Статтею 174 Земельного кодексу України встановлено, що рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. Вказана норма закону практично самоусунула територіальні громади від подальшого вирішення своєї долі в частині  змін меж районів області. Таким чином органи місцевого самоврядування фактично позбавили права брати участь у цьому процесі.

Однак, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами, а також зважаючи на численні звернення місцевих жителів, очільників сільських та селищних рад, переконливо просимо у разі створення п’ятого району в області, адміністративним центром п’ятого району визначити саме м.Виноградів.

Варто зазначити, що Виноградівщина має значну історичну та культурну спадщину, різногалузеву промисловість та значні перспективи розвитку для надання високоякісних та доступних публічних послуг для задоволення інтересів жителів всього району. Окрім того, створення району з адміністративним центром у м.Виноградів відповідає критеріям формування адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального (районного) рівня, визначених відповідними Методичними рекомендаціями.

Як адміністративна одиниця район згадується дуже давно – ще в кінці XI на початку XII ст. під різними назвами. Вже в 1262 році у латинських документах згадується багато населених пунктів району, таких як: Сасово, Чорний Ардів (зараз Чорнотисів), Гудя, Чепа, Бобове, Шаланки та інші. У кінці XIII століття утворився Угочанський комітат (до кінця першої світової війни область ділилася на 4 адміністративні одиниці або комітати, одним з яких був і наш теперішній район), адміністративним центром комітату було місто Виноградів (до 1946 року – Севлюш). Вперше Севлюш згадується у 1262 році в королівській грамоті, яка надала місту права самоврядування. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 року № 878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України» Виноградів та Ужгород є найдавнішими поселеннями Закарпаття.

Виноградівський район знаходиться у південній частині Закарпатської області та межує на півночі з Іршавським, на сході — з Хустським, на заході — з Берегівським районами. Варто врахувати також й те, що район прикордонний − на півдні району проходить кордон України з Румунією, а на південному заході — з Угорщиною. На території району заплановано відкриття ще двох пунктів пропуску на кордоні з Угорщиною – Велика Паладь-Нодьгидиш, на кордоні з Румунією – Хижа-Тарна Маре. У межах Берегівського району відкриття нових пунктів пропуску не передбачено. Важливим фактом є те, що автодорога міжнародного значення М-23, яка сполучає Україну з Угорщиною та Румунією територією Виноградівського району капітально відремонтована.

Промисловість – основа економіки району, яка охоплює десять галузей: добувна промисловість; виробництво харчових продуктів; текстильне виробництво; виробництво гумових та пластмасових виробів; виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції; виробництво іншої продукції.

Основне коло суб’єктів господарювання району, що здійснюють виробництво промислової продукції, формує 27 підприємств. Обсяг реалізованої продукції підприємствами основного кола району за 2019 рік склав 1342,4 млн грн. Для порівняння, у Берегівському районі виробниками промислової продукції є 8 підприємств, обсяг реалізованої продукції за 2019 рік склав 248,4 млн грн.

У межах Виноградівського району наявні адміністративні будівлі для розміщення всіх закладів соціально-культурної сфери. Виноградівський район є одним з найбільш інвестиційно-привабливих районів.

Населення Виноградівського району у два рази перевищує населення Берегівського району та становить 120 тисяч осіб, натомість на Берегівщині проживає близько 73 тисячі жителів. Варто також зазначити, що територія Виноградівського району складає 697 км². Тому перенесення адміністративного центру, без сумніву, віддалить населені пункти та погіршить транспортне сполучення між ними. Окрім того, переважна частка населення Берегівського району – угорці (76,2%), Виноградівського – українці (71,4%).

Тому найбільш доцільним з точки зору географічного розташування, транспортної доступності, рівномірної віддаленості всіх населених пунктів до адміністративного центру є розміщення адміністративного районного центру в місті Виноградів. Адже в іншому випадку це значно ускладнить надання медичних, соціальних та адміністративних послуг для місцевих жителів. Сьогодні ж, через територіальне розміщення району та самої лікарні, наявність у Виноградові висококваліфікованого медичного персоналу та створених умов для надання якісних медичних послуг ІІ рівня, місцеві жителі в найкоротший термін можуть отримати медичну допомогу. Окрім того, наявність кваліфікованих  кадрів, матеріально-технічної бази та медобладнання дозволило Виноградівській районній лікарні стати опорним закладом. 1 квітня стартувала перша в Україні Програма медичних гарантій – перелік медичних послуг, які держава гарантує пацієнту. Виноградівська районна лікарня, відповідно до договору з Національною службою здоров’я України, надає 13 послуг, що є одним з кращих показників в області. У Берегові таких послуг 6.

Враховуючи вищезазначене, вимагаємо у разі створення п’ятого району в Закарпатській області, шляхом об’єднання Виноградівського та Берегівського районів, прийняти виважене державницьке рішення та визначити адміністративний центр у м.Виноградів. У разі неможливості прийняття такого рішення залишити Виноградівський район як окрему адміністративно-територіальну одиницю в теперішніх межах. Віримо, що питання щодо збереження району буде вирішено позитивно”

Звернення адресували Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Міністерству розвитку громад та
територій України, Закарпатській ОДА, народним депутатам Владіславу Поляку, Андрію Жупанину.

Print Friendly, PDF & Email